Як дізнатися, чи я податковий резидент Іспанії, чи нерезидент?

Три критерії іспанського закону

Стаття 9 іспанського закону про IRPF визначає, коли людина вважається податковим резидентом Іспанії. Достатньо однієї з умов:

1. Перебування понад 183 дні протягом календарного року. Рахуються дні фізичної присутності в країні, а не дні володіння житлом.
2. Центр економічних інтересів: основна діяльність, бізнес чи головне джерело доходів знаходяться в Іспанії.
3. Сім'я: якщо в Іспанії постійно живуть ваш нерозлучений чоловік чи дружина й неповнолітні діти, закон припускає, що ви теж резидент, доки ви не доведете протилежне.

Якщо ви приїжджаєте на море на два-три місяці на рік, працюєте й платите податки в Україні, Німеччині чи Польщі, ви майже напевно нерезидент.

Коли дві країни вважають вас своїм

Буває, що за внутрішніми правилами обидві держави претендують на вас: наприклад, ви живете в Іспанії сім місяців, але робота й сім'я лишаються вдома. Такі колізії розв'язують угоди про уникнення подвійного оподаткування. Вони послідовно перевіряють, де ваше постійне житло, де центр життєвих інтересів, де ви звичайно проживаєте. Іспанія має таку угоду з Україною та з більшістю країн ЄС.

Окремий випадок — українці з тимчасовим захистом в Іспанії. Сам дозвіл на перебування не робить людину податковим резидентом, але тривале проживання понад 183 дні може зробити. Тоді нерухомість декларують уже в IRPF, а не в Modelo 210. Ситуацію варто перевірити з консультантом, бо наслідки охоплюють усі ваші доходи.

Що робити, якщо ви нерезидент

• Подавайте Modelo 210 щороку за кожен об'єкт.
• Ставка: 19 % для резидентів ЄС/ЄЕЗ, 24 % для резидентів України та інших країн.
• Тримайте під рукою довідку про податкове резидентство з країни проживання: вона знадобиться, якщо Іспанія поставить питання.

Про зв'язок між відпусткою в Іспанії та вашим статусом — у відповіді житло лише для відпочинку. Про ставку для резидентів ЄС — тут.